Джованні Калабрія народився в бідній веронській родині 8 жовтня 1873 року. Ще молодою людиною він відчув своє покликання піклуватися про сиріт і покинутих дітей.
 
У 1907 році він створює притулок під назвою «Будинок добрих дітей» (Casa Buonni Fraciulli) в Вероні, а через рік селиться зі своїми підопічними в комуні Сан-Дзено-ін-Монтанья неподалік від Верони.
 
Для допомоги у догляді за сиротами Калабрія створює громади, які отримують назву Конгрегації бідних служителів Божественного Провидіння (Congregazione dei Poveri Servi della Divina Provvidenza), а в 1910 році - її жіночу гілку.

У 1932 році, коли конгрегація отримує затвердження місцевого єпископа, вона налічує вже 150 священиків і мирян і 20 притулків у Вероні, Римі, Мілані, Феррарі, Віченці та інших містах Італії, а в 1947 її затверджує папа Пій XII. Джованні Калабрія був беатифікований в 1988-му і канонізований в 1999 папою Іоанном Павлом II.